Каміння набилося в груди - нестерпно важко,
Думки заглядають у вікна, чужі-чужі...
Не б'ється, звичайно, не б'ється залізна чашка,
Лиш там, де надщерблено, видно сліди іржі...
Вже безліч планет у галактиках є відкриті,
Десь гаряче, холодно, скелі, а десь... життя...
Долають свій шлях по відведеній їм орбіті
Крізь сіру завісу космічного пилу-сміття...
Коли корабель зустрічний дає нам відмашку,
Й затемнене сонце не світить яскраво так,
Тримаймо міцніше незламну кохання чашку,
Якщо вона ціла і досі - то добрий знак...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2018
автор: Ярослав К.