сніг. магія. логос.
Сніжинками магії розпадається слово
Вітер легкий і прозорий пронизує кості
Хмар білохвостих
Лине казками крізь простір
Листя зриває із посивілих скронь
Димить вогонь із пащі дракона на вежі
Вдивляється золотом крізь рубежі безбережжя
Розніженно-сніжний у кришталевій пожежі
Потягує з кружки вогняно-терпкий молочай.
І надзвичайно, і ніжно так серце лепече
Маленька ґаздиня зплітає із пір'я вечір
Кіт позіхає крізь сутінки теплих речень
В тиші нічній крокує крізь сон крадькома
Зима
І невідомо звідки, куди невідомо
Серце так млосно охоплює радості втома
І підсвідомо, ти відчуваєш, що вдома
Мов засурмила смерековим спокоєм мла
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774728
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2018
автор: Юліанка Бойчук