Потоки Стіксу переплив,
В Аїд Орфей спустився з неба
І вимолив, сльозами злив
Він Еврідіку в світло Феба
Торкнулась хвиль космічних струн
Тонкими пальцями Евтерпа
Гримів Перун зі звоєм рун,
Від звуків тих душа затерпла
Прийшов і ти в її світи,
Злетів з орбіти. Мов комета
Яскравим шлейфом засвітив
Весь простір, що є квазі-, ме́та -
реальність – в ній лише чуття.
Це храм, де ніжність розквітає
Лиши сміття, зніми взуття
в притворі. І мандруй до таїн!
*
75 Еврідіка — астероїд головного поясу.
3361 Орфей — астероїд із групи аполонов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2018
автор: Марґо Ґейко