Відлига зимної душі

хлюпає  за  вікном  
то  зашкарублий  сніг  
лиже  пожадливо  дощ  
сторчма  і  додолу  зі  стріх  

хлюпає.  а  уві  сні  
помисли,  як  ті  вужі  
горнуть,  звивають  тіла  крижані  
і  тепло  стає  на  душі  

дияволи  моїх  думок  
ласі,  подібно  дощу  
злизують  страхи  та  я,  мов  Дамокл  
вчуваю,  що  вітер  мій  вщух  

і  зверху,  вчуваю,  зірветься  ось-ось  
відлиги  краплина  моя...  
хлюпає.  лиже  пожадливо  дощ  
сніг,  у  якому  сплю  я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774752
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2018
автор: Андрій Майоров