СКИТ
Коли небесна перениця*
пов’яже свій хліб
із престольним Києвом –
там мій найперший Скит.
Тоді у його ранкову екліптику
вдереться урицька Тустань
з-під Верхнього Синьовидного,
що з-над Львова.
І старі Галич та Лучеськ.
Вінниця стара – ключницею.
А Полтава їх всіх покриє
своїми білоголовими.
І хліб той
візьме на руки.
Стара Шарукань**
насупиться.
Але уступить.
Корсунь кримський
у гості запросить –
до свого Скиту.
Другого мого Скиту.
А фінський дід Мороз Йолупуккі
почвалає геть від півдня.
Не до снаги йому
подолати
аж два мої Скити.
-------------------------------
*Перениця (арх.)- пшениця
**Шарукань – стара назва Харкова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2018
автор: МаріяШ