ПЛЬОТКИ

Ти  спитай  в  любОї  цьотки  :
"Що  то  значит  плести  пльотки  ?",
Заприсєгнисє  вона,
Що  ту  "муху  зі  слона"
Зробила  цьотечна  тета
Акурат  на  самі  свєта.

Бо  на  свої  вуха  чула,
(а  вона  глуха  не  була)
Як  балакала  з  кумов
Й  та  хитала  головов:
"  Що  ж  то  сє  ,  кумасю,  робит  ?
Та  то  сє  людина  гробит.
Ти  годуй  го  цалий  рік,
А  він  норовит  на  бік
Чуть  не  каждий  день    ходити,
Як  на  то  сє  всьо  дивити  ?
Чи  єму  не  добре  в  мене  ?
Даю  сухе  і  варене
Дивлюсє,  як  за  дитинов,
А  не  за  яковсь  скотинов,
Би  було  всьо  чисте,  свіже
Не  шкодую  йому  збіжє.
Чи  погано  виглєдає  ?,
Чи  чогось  в  мене  немає  ?,
Що  го  норовит  тікати
Чуть  не  каждий  день  від  хати  !

Що  я,  кумцю,  не  робила
Раз  на  цалий  день  закрила,
То  ходив  із  кута  в  кут
Нервувовсє,  та  то  цуд  !
Я  до  него  говорила
I  чистенької  налєла
Кажу  :  "  Випий,  -  не  журисє,
Заспокойсє,  не  казисє  !  ".
Де  там,  -  хлепнув  і  за  свОє
О  таке  то  життє  моє  ".

Й  понеслА  тета  селом,
Що  в  куми  в  сім"ї  облом,
Ходит  її  хлоп  на  бік
Певно  го  в  селі  хтось  врік.
Понеслась  пльотка  між  люди
В  склепі  шепчутьсє,  -  та  всюди.
Єдна  з  села  не  втерпіла
До  куми  якось  підсіла
Починає  так  з  далека
(би  не  здаласє  аптека):
"  Так,  так,  так  -  такі  вони
Хоч  з  неба  Сонце  здойми,
А  він  дивитьсє  на  бік
Лиш  ти  з  хати,  -  він  вже  втік.
Та  ти,  кумцю  не  журисє
Плюнь  на  хлопа,  -  обдивисє  ..."
Обірвала  ї  кума  :
"  Що  верзеш,  чого  нема  !"
"Як  нема,  -  та  тета  чула,
Як  ти  свого  хлопа  впнула
Аби  не  ходив  набік
Але  він  всьо  єдно  втік  !  ".

"  Та  то  мій  когут,  -  вар"яти  !!!,
А  не  хлоп  тікає  з  хати  !".

От  такі  то  пльотки,  люди,
Виникают  часто  всюди,
Хтось  почув  щось  тай  поніс
Й  життє  пішло  під  укіс.


03.02.2018  р.    (  4.30  -  5.50  ночі  )

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774900
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 03.02.2018
автор: Олекса Терен