Киця носика закрила,
у клубок себе крутила,
щоб було тепліше
і до весни ближче.
А надворі сніг іде:
лютий як-не-як буде,
пора землі укриватись
і під ковдру заховатись.
Інша була киця,
та не ворушиться,
біля печі посидить
і спідницю сторожить.
Третя сидить киця,
що в ліжку моститься
і його займе сама,
бо їй відпочить пора.
3.02.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774996
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 03.02.2018
автор: Светлана Борщ