Ти в душі моїй, Вкраїно,
У життєвій миті кожній.
В спілих кетягах калини,
У ранкових перших росах.
Ти в блакиті чистій неба,
У сяйві сонечка яснім,
У краплинах дощу щедрих,
В печЕнім хлібі запашнім.
В золотих ланах пшениці,
Ти у полях пахучих трав,
В дзвінкій пісні молодиці
І в тихім співі солов’я.
В колисковій немовляти,
У материнськім молоці,
Ти в дорозі, що від хати
І у хвилях, що на ріці.
Ти у вишивках-узорах,
Які бабуся вишива.
В кожнім кроці, кожнім слові
Ти є присутня, ти жива.
Ти навіки в своїх дітях,
В їх учинках і у серцях.
Не дано тебе зломити,
Нехай про це не мріє кат.
Моя нене, Україно!
Ти наймиліша і свята.
У душі тебе нестиму
Крізь незгоди і крізь літа.
Вірю я у твою волю
І у прекрасне майбуття.
Досить вже на світі горя,
Час нове творити життя!
27.09.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775033
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська