Сьогодні небо плакало мені.
Вечірнім смутком оповило плечі,
І заповзало в шпарки порожнечі
Моїх ілюзій в темному вікні.
Воно мені сповідало дощем,
Роздоллям синім проникало в груди,
І сипалось в мої холодні руки…
В мені сотало невигойний щем.
Глибінь небес тривожить і зове…
От тільки я до пір оцих не знаю,
Чи я із неба зовсім не спускаюсь?
Чи й справді небо у мені живе..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775082
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2018
автор: Олена Жежук