[b][i][color="#541a7d"]Час невблаганний і життя таки біжить,
Лишає наче порятунок спомин,
Який завжди нам нагадає хто ми,
Коли не спиться і в тривозі кожна мить.
Мій любий спомине, ти мій і назавжди.
В твоїх обіймах можна заховатись,
Зігріти душу і не повертатись,
Хай в темну ніченьку погубляться сліди.
Там, в її схроні - біль самотньої душі
І павутинням всі думки і мрії...
Чи виплутатись встигнути зумію,
Коли буде вже не далеко до межі?
Не залишай мене, мій спомине, шепчу,
Замріяну боюсь злякати тишу...
Себе, колишню, можна тут залишу,
Зболіле серденько не плакати навчу.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775096
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2018
автор: Nino27