* * *
Отак воно з першопрохідцями
буває
скакне у с е —
здивується
і відповзає
та й дивиться... —
й аж рот не закриває...
щелепу ба рукою й піднімає
не закривається ж!
І от до вечора так ходить.
Але про щось доходить
на другий
день...
Що ж? — дай пісень! —
жадно очима з Небесами
хороводи водить
але є я
перст Божий
раніш рубали голови
всім до колоди!..
02.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775249
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.02.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович