Лягають осадом на дно душі
Тремтливі спогади про почуття
Від зустрічей, прощань, людей, подій
Так, як лишаються на листі
Важкі краплини від дощу.
Лиш руку простягни – візьмись за гілку мокру
Та добре потруси. Зійдуть дощем
Сріблясті краплі. Вколять як голки,
А може будуть як приємна прохолода.
Та точно стане легше…
Не бійся струшувати…
Я – листок, і ти – листок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775317
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 05.02.2018
автор: AnnaHodko