Бог те зна, що я нетиповий…

*      *      *

Бог  те  зна,  що  я
нетиповий...
Зразу  всі  «типіконні»,  «алькові»,
заворушаться  мов  лялькові...


Там  за  вас  плачуть  очима  квадратними!  –
Там  за  домашнім  комп’ютом  вас  зирять–
Еміри  квадратні  –  і  ви  квадратні!  –
всі  типові...


Виїзджайте  в  рідню  –  в  Емірати!
яка  різниця:  так  жити?  всі  помирати  –
виїзджайте  туди  помирати  типово:
це  ж  все  тупікове...


Данте  зійшов  –  рабство  щоб  закривати!..
Есхіл  зійшов  –
мов  вкопаний  став...
Найстрашніше  –  не  всвідомили  
в  такій  мірі,
як  Бог,  –  Богоматері!..
І  ось  в  моїм  серці  Вона  –
Чи  не  час  розпочати?


Типові  проекти  –  типово  живете...
Я  ж  з  Христом-Богом  мов  підхмільковий...
Відійдіте!  –  свято  на  Небі  велике  –
а  я  нетиповий...
ще  заразитесь...


І  не  прийшов,  щоб  щось  закривати:
все  прикрить!–
Христос  настав!
Я  в  руках  Христа:


В  руках  Бога  Живого  
тут  станеш
і  страшкуватим:
відкриватимуть
і  читатимуть
вільних  Духа  і  Христа.


Щось  не  густо  –  хто  б  захотів  
                                                                   попадати...
в  руки  Бога  Живого.

8.11.2007

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775413
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.02.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович