«Не за таку я Україну згинув, –
Озвався патріота юний глас, –
Ніколи не ховався я за спини
І скуштував вогню в бою не раз.
Не про таку я мріяв Україну
І за цю мрію заплатив життям…
Мабуть, Всевишнього було на це веління,
Хоча для матері і досі я дитя.
Я не шкодую, що пішов так рано,
Тай з долею є марними торги,
Немало нас тоді зима забрала
Зі Світлодарської смертельної дуги.
Лиш одного, вкраїнці, я боюся,
Чи ж не дарма ми полягли в бою…
За Україну я і тут молюся,
Ви ж землю й гідність не зганьбіть свою!»
4.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775420
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.02.2018
автор: Ганна Верес