Чом ви коні років
Все частіше тягнете за віжки,
Притишують звук
Голосочки ваших дзвінків.
Вповільняються кроки
На знайомі з дитинства доріжки,
Заснував там павук
Пряжу білих холодних снігів.
Всі прожиті літа,
Як сумні журавлі відлетіли
Запорошений погляд
Проводжає згуртований клин,
Їх сліди заміта
Листя осені тихо тремтіло,
Кружляло, як спогад,
Життя заспокійливий плин.
Ти зозуле накуй:
-Скільки зим ще мені залишилось,
Чи у долі є шанс,
Чи опустить небесне крило.
Як життя не смакуй,
За полудень сонце схилилось,
Доспіваю романс і , як кажуть :
-Було не було…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775458
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.02.2018
автор: Олеся Лісова