Гарна жінка чепурненька,
В неї шубка є новенька,
Й туфлі модні й чобітки,
Аби в ресторан піти.
А як вийде з ресторану,
Не впізнати вже її -
На голові копиця сіна,
Шубка вся в брудній землі.
Наче нею десь орали,
Чи пилюку витирали,
Туфлі модні поспадали,
Бо на лавці вона спала.
Чито жінка, чи то с...
Нам уже не розібрати,
Бо чоловіки кругом неї,
Наче ті собаки...
Так подумаєш часом,
Люди ви, а чи собаки?
27.04.2017 року.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2018
автор: Марія Романюк.