Покоління козлів.

Сьогодні  свято  на  селі,
З'їхались  дорослі  і  малі,
Круті  машини  біля  хати,
Мов  на  виставці  стоять.

А  поруч  он  якийсь  "козел"
Плентається,  немов  чорна  хмара,
Набрався  десь  в  гостях  уже,
Тож  матом  "круто"  шпарить.

Він  українець,  "захисник",
А  може  якийсь  робітник,
Чийсь  тато  й  чоловік,
Та  рот  у  нього  ,  мов  смітник.

Кричить  він  на  все  село,
Культурних  слів  не  підбирає,
Багато  їх  в  ньому  було,
Тепер  це  все  назовні  вилітає.

Діти  он  ідуть  маленькі,
Обходять  дядю  стороною,
Бояться  мабуть  його  бідненькі
Стоять  собі  юрбою.

І  ось  такий  прийде  в  сім'ю  -
Герой  він,  "чоловік".
Б'є,  лає  жінку  він  свою
Й  волає  наче  бик.

Одумайтеся,  люди!
Що  звами  завтра  буде?
Що  ви  залишите  по  собі
Майбутнім  поколінням.

           27.04.2017  року.́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775521
Рубрика: Гумореска
дата надходження 06.02.2018
автор: Марія Романюк.