непримітний контур долі
по долонях юлиць голих
february креслить криво
снігоспадами примхливо.
а в сльоту, у зморі сонну,
косооким хитрим блазнем
змерзлу волю у полоні
водить містом напоказ.
ухопив у зашморг мокрий
древа всі, малі й великі -
долу гне, хита і душить,
холод вдихує у душі
й видноколо за заслони,
нагло сховує на скон.
...закрутив сніги мов дзигу
дзвоном, гулом, тріском криги... -
і скаженні коні хури
перемелюють на хугу
простір-час-і вимір суті
усього в нестримній люті.
білим мороком хурдел
у льодовій брилі,
скуто
в замороженій купелі... -
там життя в недолі білій
ледве дихає, ледь мліє,
у судомі б"ється в брилі,
нігті зламує об лід.
...сніг спадає.
тане.
зтанув
з неба
й знов
сльотою стане,
що в захмаренні туманне.
у калюжах - вирій в скалках,
відзеркалень брудносірих,
птах в яких з небес зимових
тінню явиться низинно... -
одним помахом крила
промайне міраж оманний...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775609
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2018
автор: Ем Скитаній