Цілує сніг в садах червоні ружі,
Махає вітами здивована сосна,
Чому так боляче краса нам ранить душі?
В які безодні відчаю нас кидає вона!
І сині квіти падають в озерця,
Дівочі співи нам лоскочуть слух…
Краса не для очей, краса – для серця,
Тоді вона звеличує наш дух!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776026
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.02.2018
автор: Протоієрей Роман