Скільки масок - череп/я, скажи,
Цього світу, навколо? Не знаєш.
Лиш мурашки по шкірі - біжи!
Їх багато. Ненависть. Страждаєш.
Бо так боляче, тріснув весь гнів.
А я з жалю, бездумно побила.
Тільки сміх так глибоко... хотів...
А натомість лиш сльози пробило.
А кохання заховане, де?
Бо цих масок до чорта багато!
Кожен день хтось за ними іде,
В галерею, із часу, не значить-
Все те справжнє, бо просто нема.
Коридори музею безмежні-
Цілий Всесвіт, де доля німа.
Тільки вогники туги бентежні.
Бо ці маски- череп/я, скажи,
Ну коли вони всі розіб/ються?
А мурашки по шкірі - біжи,
Бо нові з почуттів засміються...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2018
автор: Квітка))