Вино життя

Вино  життя  грає,
воно  пам'ятає,
як  виноград  достигає,
як  босі  дівочі  ніженьки
його  чавлять  та  й  водночас
загоряють.
Бій  життя  і  забуття  триває,
добра  зі  злом,
стійкості  та  слабкості,
щедрості  та  жадібності,
сміливості  і  боязливості.
Та  до  всіх  нас  приходить
одна  і  та  Весна,
як  порятунок  від  зимового  сну.
Залишимо  позаду  одинокі  ночі  і  дні,
часи  сумні,  тривоги.
Надія,  Віра  та  Любов  звуть  у  свій  полон.
Поклик  цей  живе  у  Віках,
тягне  нас,  як  потяг  вагони,
щоб  не  блукали  ми  без  напрямку
в  пітьмі  Буття  до  забуття,
як  сліпі,  малі  кошенята.
Важке  наше  життя,
та  б'ємося,  як  пташка  в  сільці,
до  свого  кінцевого  часу.
Розмірковуємо,  жадаємо,
навіть  смішно,
які  ж  ми  безглузді  мрійники.  

Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776200
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2018
автор: Svitlana_Belyakova