Киця у віконці,
де засвітить сонце,
і навколишній світ
кольору буває киць.
Світ за тим вікном -
із білим сніжком,
із сірістю небес,
край світліє весь.
Милується на сонце,
що зиркне у віконце,
проб'ється понад хмари,
промінчиком засяє.
Замружиться тут киця:
на сонце як дивиться?
Почухає за вушком,
а хмара - як подушка.
Замети на городі,
калина біля двору,
там поклювали снігурі
червоні ягоди рясні.
Темніють вдалині ялини,
для прикраси - малі тини,
позначать сухі квіточки
краї городів і грядки.
Бачила киця із вікна,
що за вікном іще зима,
така ж як киця біла,
пухнаста з гіллям сірим.
28.01.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776204
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 10.02.2018
автор: Светлана Борщ