*****

Довкруж  ногою  ані  руш
углиб  сніги,сніги.
Ця  тлінна  плоть  по  серед
тут,думки,думки  ....
Довкруж  цей  всесвіт  і  щаблі
 хмари́  ,хмари́.
Межа,супро́тив,  небокрая  вись
в  рази,  рази...
Цей  простір  голосно  мовчить
у  звуках,звуках.
Земні  зажура  і  ажур,
змочили  крила  у  пурпур  
слізьми,  слізьми...
Тепер  у  плоті  все  довкруж
розкаяне  і  решта.
Щось  нероздільне  і  політ
і  грань  холодного  доторку...
Довкруж  шлях  молока,
у  даль  зірки,зірки.
Безлюддя,  невагомість
німими  хмарами  з  крильми.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776220
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.02.2018
автор: Плискас Нина