А плаття було́ до лиця!
Краса полонила серця!
Захоплені погляди віч
Промінням пекли зусібіч.
Галантно вклонялись пани.
Щось по́тай шептали вони,
Думками спивали вуста,
А мрія вже стан огорта.
Та лицар душі, кавалер,
Без зайвих типових манер,
Розгледів у млі голубій
Сльозу з-під опущених вій.
Співали серця в унісон.
Як ніжно пливе вальс-бостон!
З’єднавши навік почуття,
Танцюють у вальсі життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2018
автор: Галина Брич