За десять годин до кохання…

За  десять  годин  до  кохання,
А  може  за  день  до  весни,  
З’явилось  нестримне  бажання
Світ  за  очі  звідси  піти.

За  вікнами  лютий  лютує  –  
На  місто  витрушує  сніг.
А  я  не  пишу,  не  малюю…
І  кави  нема,  як  на  гріх.

Під  снігом  іду  до  крамниці,
Шукати  духмяне  зерно.
Із  передчуттям  таємниці,
Що  мною  забуте  давно.

І  біля  полиці,  де  кава,
Зустрілись…
Кохання  і  я.
І  хто  допоміг  нам  цікаво?
Товстеньке  із  луком  маля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2018
автор: Наталі Рибальська