СВІТАНОК



Відповідна  обставинам    грань  –
Своєчасна  між  світлом  і  тінню…
Змусив  змовкнути  Бог  без  прохань
Ніч  і  день  –  підневільні  творіння.

Небеса  у  червоне  вдягнув,
В  компаньйони  зірок  дав  серпанок,
Наче  світло  в  синизні  ввімкнув,  
Та  вони  поступово  зникали.

На  світанок  дивлюсь,  а  в  думках:
Як  усі  ми  до  нього  подібні!
Суміш  холоду  й  ласки  тепла,  
Неба,  пекла,  і  світла,  і  тіні…

23.03.2013  
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776569
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2018
автор: Martsin Slavo