А за вікном все біле – двір, дахи
І навіть небо якось побіліло.
Мороз в облогу взяв ліси, сади
І людське тіло.
Іде, лице закутавши, школяр.
За ним понуро плентається котик.
Глядять на це з-під білих окуляр
Дерева-готи.
Птахи шукають між снігів серця –
Ті, котрі знають милості закони.
Кладу їм трохи сала і хлібця
На підвіконник.
Птахи в підзорну дивляться трубу.
Мить – і за склом в суцільний килим злились.
Дзьоб-дзьоб - забили, скинули журбу,
Бо підживились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)