Зима чарівниця

Зима-чарівниця,
Чудова  пора!
Радіє  красі  цій
Уся  дітвора.

Іскристі  сніжинки
Із  неба  летять,
Спадають  на  землю
І  тихо  скриплять.

І  падає  сніг  
На  долоні  мої,
І  радісно  так
Стає  враз  на  душі!

Сніжинки  в  долонях
Водою  стекли…
Чому  не  лишились?!
Від  мене  втекли.

А  сніг  не  стихає  –  
Все  йде  та  іде…
Землі  вже  немає,
Не  видно  ніде…

А  сніг  вже  вкриває
Мов  ковдрою  все…
Дерева  дрімають,
Сніг  спокій  несе.                                                                                                              

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776653
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.02.2018
автор: Юзько Лія