І так,нехай вона не зовсім та про кого мріяв ти,
Бо дуже вперта і нервова(часом аж надмірно),
Доводить разом- хочеться край світу утекти
І робить все як хоче(надто непокірно),
Та зовсім вже непересічна і чудна
І із нічого може влаштувать проблему,
Від неї п'янко,як від келиха вина
І біси всі її танцюють в твоїх нервах макаренну.
І так,нехай вона холодна й (часом) неприступна,
Лаштує з себе "сніжну королеву"
І часом (та постійно) логіка її речей аж надто недоступна,
І може з будь-ким розпочать дилему.
Я знаю,що спочатку все це страшить надто,
Бо звик ти до простих й негамірних дуреп,
Але таких як "твоя" дівчинка у світі небагато
Й не всім щастить на ось таких "халеп".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2018
автор: Гликерия Касторских