"Знав, що душа - забобони , та все таки
вона в нього боліла. "
(Еміль Кроткій)
Будда говорив :"ти не будеш покараний за твій гнів.
Сам гнів буде твоїм покаранням. "
Чого набурмосився так, наче хмара?
Ще трохи і блиснуть з очей блискавки.
Обачнішим будь.Тобі що невтямки,
Що розум із гнівом не ходять у парі,
І все може статись якраз навпаки? ..
Послухай, будь ласка, хоч трохи порад :
Не треба робити в душі своїй склад
Із давніх, прадавніх і свіжих образ,
Бо легше від цього не буде нікому -
Ні в домі твоєму, ні в домі чужому;
Бо більшою стане образа в сто раз
Якщо виставлятимеш все напоказ.
Не треба робити в душі такий склад,
А краще спалити всі кривди підряд.
Тримай в чистоті завжди душу свою,
Бо мотлох цей,
ніби зараза,
Зайнятися може й спалити одразу.
Тож бійся підступного цього вогню.
Не солодко жити душі з гіркотою.
Хай буде вона, мов садочок весною -
Квітучою, світлою, без гризотні,
Щоб в ній замість сварок лунали пісні.
І видно буде по твоєму обличчю,
Що зміни якісь відбулись таємничі :
Розгладились зморшки, мов змила вода,
Засяяли очі...
усмішка, хода -
Геть інша людина - поб'юсь об заклад...
Звільни свою душу від кривд та досад!
В житті все буває - життя є життя,
На жаль закоротке...
І все суєта .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776778
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2018
автор: Михайло Гончар