ми живемо в коробці із часу,
в безкінечному танці турбот.
із надії, в величнім палаці.
не сьогодні, не завтра, от -от...
вже із мрії свіча запалає,
не вартує нічого свіча.
бо буденність на порох стирає.
лиш із жалю болюча сльота.
ми живемо в коробці із часу
в рамках диких обмежень, чому?
хоч живемо в величнім палаці,
де володарем Завтра...йому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2018
автор: Квітка))