Братику любий, якби ти відчув,
Що є людина, яка це коштовність,
Ти б отаким нещасливим не був.
Щастя і зір надає нам духовність.
Зір, щоб побачити: це є душа,
Гарна, безцінна духовна істота,
Неописанна ні в яких віршах.
Щастя — це просто про неї турбота.
Якби відчув ти до неї любов,
З нею ніколи би ти не сварився,
Бачив би ти: в її серці є Бог,
Що ти на Нього би не надивився.
І намагатися більше б не став
Нею, мов річчю, ти заволодіти.
І замість хтивості лиш доброта
Вічно в тобі б залишилася жити.
[i]30.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777092
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2018
автор: Петро Рух