Природа народила урожай.
За нею спішить?
Кінним спішиться?
Ти можеш — теж урожай, —
але любов — вільна є птиця.
Можеш говіться чи розговіться,
Але любов — вільная птиця,
Для польоту найгірше — межа,
якась межа.
Я ж то люблю Тебе — чи Тобі не зважать?
Влет перестрибую зараз кортежі! —
Направду, летючий — я божевільний поет!
Перелітай межі!
Перелітай межі!!
вигляни, сонце, із своїх карет...
О!
І щоб я без любові вмирав??
світ же весь від Твого жесту залежить! —
умочи просто Духу хоч кінчик пера!
що тут думать? труси світ — порозсувай межі!
Грім в моїм серці! записки —
з нутра!!
Все-все від Тебе залежить:
Хочеш, щоб світ не вмирав?
порозсувай межі!!
Христе!! це руки мої
недоречно ведмежі...
9.9.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777149
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович