Якби ти встав Тарасе,
Якби проснутись зміг.
Та не спиняйся часе,
Щоб не прийшов з доріг.
Щоби не спив по денце,
Щоб душу не ятрив.
Щод не поранив серце,
Вкраїною ж марив.
Знов свічечку запалю,
За Вкрайну помолюсь.
Поспи іще Кобзарю,
В надію... я дивлюсь.
Поета не забудем,
Благословен твій труд.
Тоді тебе розбудим,
Як весь проснеться люд.
Волхви вже недалеко,
Журавки клич несуть.
Поспи іще сердего,
Будити вже ідуть.
Звучить вже солов'їна,
Дніпро, як дзвін Гуде.
Не вмерла Україна,
Жива в віках... й не вмре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2018
автор: Миколай Волиняк