Чи вовк голодний виє, а чи вітер,
Цього у заметіль не розбереш,
Негода ж бо так ловить в свої сіті
Кожного, хто в цей час іде.
У валянки сніг сиплеться й за комір,
Мороз щипає так, що аж пече.
У таку пору слід сидіти вдома,
Липовий пити чай із калачем.
Як розпогодиться і сильний вітер втихне
Та завірюха в хащах ляже спать,
Можна тоді і погуляти вийти
І лижі взяти, з гірки щоб з"їжджать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777285
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.02.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський