[i][b][color="#b02929"] Кохання...
Вічно живе...
[/color][/b][/i]
[i][b][color="#2f8037"]До криниці йшла взять водиченьки,-
Все турботи в нас… Все діла!...
Підійшов… Шепнув… Глянув в віченьки,-
Стежка в трави нас повела….
В трави прим’яті, понад річкою,
Де коханнячко - маків цвіт…
Спалахнула я тою нічкою,-
Відірвалася,- і в політ...
Цілував мене, милував мене,
М'яли трави ми, спориші...
Я вже думала - ця напасть мине,-
Не минулася... До душі
Мені пестощі зачудовані,
Ніжні руки ті ,- сама хіть...
Поціунки ті...Не даровані,-
Взяті ніжністю,- все горить!..
Вже нема в мене ані плямочки,
Де б ті рученьки не були!..
Знайшли всі мої ніжні клямочки,-
Вийми й серце вже,- забери!!.
До криниці йшла взять водиченьки,-
Все турботи в нас… Все діла!...
Підійшов… Шепнув… Глянув в віченьки,-
Стежка в трави нас повела….
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: Янош Бусел