Ніби птах, думки злетіли

Ніби  птах,  думки  злетіли,
І  у  небо  полетіли,
Там  де  Сонце,  місяць,  й  зорі,
Де  немає  смерті,  й  горя,
Вище,  ніж  птахи  крилаті
Можна  душами  злітати,
Як  позбутись  є  наснага
Лестощів  земної  тяги.

В  світ,  де  істину  шанують,
Де  Ціну  душі  цінують,
Що  платив  Христос  Безгрішний,
Щоб  спасти  від  пекла  грішних.
Де  Творця  життя  Закони,
Королі  всі  й  фараони,
Їх  раби  гуртом  безсилі,
Божої  лишити  сили!

Світ,  який  з  дитинства  снився,
В  моїм  серці  поселився,
З  неземними  почуттями:
І  до  батька,  і  до  мами,
І  до  судженого  Богом,
До  діток,  і  до  дороги,
Що  за  Переможцем  смерті,
Шанс  дає  -  іти  в  безсмертя!

Мої  мрії  -  пілігрими,
Відшукали  світ  без  гриму,
Де  "люблю  я"  ритм  серцевий  -
І  пісенний,  і  віршевий,
Райський  ритм  -  благочестивий:
Доброзичливий,  щасливий,
І  святий,  і  добродійний,
Божий,  вічний  -  чудодійний!

БЛАГОЧЕСТИВИЙ  -  істинне  богошанування,  благоговійне  признання  божествених  істин  та  їх  виконання  на  ділі.  

####################

Полетели  мои  мысли
В  бесконечность  Божьих  высей,
Понеслась  душа  моя
В  чудотворные  края,
В  те,  где  чувства  обитают,
Что  старения  не  знают,
В  мир,  что  с  детства  часто  снится,
Взмыло  сердце  вольной  птицей.

В  мир,  где  жизнь,  любовь  и  счастье  -
В  море  чувств  -  бессмертных,  райских,
Окунулась  с  головой,
Чтоб  волною  за  волной
Чувства  в  сердце  наплывали,
И  восторг  в  нём  вызывали,
Чтоб,  как  в  детстве,  верить  свято,
Что  у  жизни  нет  заката.

Мои  мысли  —  пилигримы,
Отыскали  мир  без  грима,
Где  «люблю»  не  за  гроши,
Всеми  фибрами  души
Тех,  с  кем  сердцем    прочно  связан,
С  кем  единым  миром  мазан,
С  кем  пустила  в  вечность  корни,
В  тех  полётах  к  чувствам  горним.


В  старину  выражение  «мы  од­ним  миром  мазаны»  
означало:  мы  одной  веры.

####################

Я  в  молитве  взмыла  птицей
К  благодатному  престолу,
Пред  Тобою  преклониться
И  узнать  Святую  волю,
Из  Твоих  чтоб  уст  услышать,
Как  нести  Весть  Благодати
В  мир,  где  ненавистью  дышат
И  враги,  и  даже  братья,

В  мир  расцвета  формализма
И  упадка  содержанья
Донести  суть  вечной  жизни
Невозможно  своим  знаньем,
Все  надежды    возлагаю
На  Тебя,  Святой,  Всесильный,
Чтоб  звучала  Весть  Благая
С  Твоей  властью,  с  Твоей  силой!

Чтобы  грешный    мир    поверил,
Что  Тобой  возлюблен  каждый,
Чтобы  понял:  жить  по  вере  -
Принцип  жизни  самый  важный.
Чтоб  Святому  доверяя,
И,  решившись    мыслить  свято,
Ощутил,  что    в  мир  шагает,
Где  у  жизни  нет  заката.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: Ведомая любовью