ПЕКЛО ВІЙНИ
Із пекла війни вийти живим немає шансу...,
легке поранення один процент на життя
небритий ходиш брудний чобіт без глянсу
одяг пахне димом і під ногами горить земля .
В окопах в закамянілій землі твоє ложе...
сніг ковдрою- білим пухом покриває тебе,
тріскучий мороз мінус двадцять пече і гложе
молитва -оберіг... віра, дає духу, що біда мине.
Сивіють божеволіють від страхіть жаху війни
від смерті ,побратимів ураганного залпу і зриву...
в пекельнім аду обпалені хліба золоті колоски
засіяно свинцеві кулі міни на обгорілу ниву.
Спиш скорчений в дугу або на повний зріст
ворожа кулеметна черга виє лютим звіром
кишки грають марша немов у пасхальний піст
і ти жива мішень під снайперським прицілом.
Чорний ворон клює очі розтягує мертве тіло
на полі бою найкращі сини віддали життя
відважні дочки рятують від смерті ранених сміло
розлито море крові від болю стогне мати земля.
Оскаженілий ворог рашиська орда лютує
від кулеметних пострілів здригається душа
війна домовини і дубові хрести штампує
і в глибоку могилу провожає сива мати дитя.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777425
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.02.2018
автор: Чайківчанка