* * *
Життя погасне
без Христа сердець великих.
Прощай, прощай, обдурена Росіє.
І всяк пожне – лиш те, що сіє...
Погасне нива без умів великих!
Не нації,
я тільки світло сію.
Нас не послухались –
відкинуть вас безликі.
Церква відкинула – й схолов народ.
Прощай, страна рабов, страна господ,
Я вільний. Бог кладе на тетрапод
Слово своє:
нових спільнот.
Оберіга Своє:
зберіг – його, хранить – як би моє:
новий, остаткові, Народ.
12.02.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777479
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.02.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович