Хочу жити вiчно бути i опiкуном Тореадора!

МОНОЛОГ  ДОБРОЙ,  НО  ОЧЕНЬ  СТРАШНОЙ  СОБАКИ  
Олег  Индейкин
http://fabulae.ru/poems_b.php?id=242069
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,



Мій  переклад  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720960


Монолог  мовчки  слухав  кот  Пірат.  Кот  втомився  слухати  думки  Тореадора.

Вічно  ниє,  що  він  пес  не  з  пихатих...  але  при  цьому  зберігає  смуток,  що  Господь  інших  ліпив  красивими,  а  ось  на  нього(Тореадора)  глини  і  не  вистачило.  На  прогулянку  господиня  його  кожен  день  виводить.  Це  вона  усім  мстить.  Адже  вона  теж  на  Бога  в  образі.  У  нього  і  на  неї  глини  не  вистачило.  Заміж  так  і  не  вийшла...  благодійністю  зайнялася!  Розбагатіла  і  що?  А  нічого!  На  її  гроші  ніхто  не  зазіхає...  їх  у  неї  клянчать!  Вона?  Ні,  не  дає!  Сидить  посміхається,  як  Тореадор.  Вона  його  за  ТАКІ  гроші  купила!  Мене  за  них  можна  було  годувати  років  10!  Вона  коли  побачила  пса,  то  закохалася  у  нього.  Вони  схожі!  Вона  тому  його  спадкоємцем  зробила.  Мене?  Його  опікуном.  Тому  особисто  я  вмирати  не  збираюся.  Дуже  хочу  опікати  Тореадора!

Коли  господиня  йде  гуляти,  то  особисто  мене  садить  в  спеціальну  коляску,  а  Тореадора  на  довгому  повідку  веде.  Одягне  йому  намордник  і  кольорові  окуляри  ...  жах!  Я  спостерігаю  все  це  неподобство  зі  свого  трону  на  колесах!  КРАСА!  Хочу  жити  вічно!

Обожнюю  наші  прогулянки  по  місту.  Охорона?  Нащо  вона  нам,  якщо  у  нас  є  Тореадор!  Перехожі,  побачивши  нас,  стартують  краще  світових  бігунів.  Вантажівка  з  платформою  поросят  перекрила  рух  по  місту  на  добу.  А  скільки  інфарктів,  інсультів,  неврозів,  істерик,  проносів,  енурез  з  вини  Тореадора!  Люди  дурні!  Він  добрий  пес!  Йому  ковбаски,  кісточку  подаруй  і  він  хвостиком  вільнє...  хоча  хвостик  у  нього  на  щурячий  схожий.  Тому  з  пацюками  він  відразу  загальний  інтерес  знайшов,  коли  побачив  їх  на  смітнику.  Що  вони  йому  сказали,  я  так  і  не  зміг  почути  з  його  думок.  Але  Тореадор  з  тих  пір  на  смітники  не  відволікається.  Господиня  цьому  дуже  рада.

І  що  примітно,  Тореадор  впевнений,  що  у  ньому  немає  пороку  і  він  має  рацію.  Ну  що  поганого,  що  з  його  вини  хтось  раніше  терміну  народився  або  впав  у  кому?  Нехай  не  гуляють  там,  де  ми  гуляємо!

Медики?  Ну  ці  стали  спонсорами  у  благодійних  акціях  нашої  господині.  Особливо  Ліга  логопедів.  Армія?  Подає  заявки  на  потомство  від  Тореадора.  Кінологи  потім  тренують  його  плем'я  і  направляють  у  різні  відомства  право  охоронних  органів.  ТАКІ  гроші  господині  платять!  Жах!
Хочу  жити  вічно  і  бути  опікуном  Тореадора.  Тореадор?  Я  попіклукуюсь,  щоб  цей  екстер'єр  теж  вічно  жив!

Ось  знову  думки  його  ниють,  щоб  ЛЮДИ  подивилися  у  його  добрі  очі.  Ага!  Двірник  ризикнув  і  подивився!  Що  трапилося?  Він  тепер  працює  у  господині  кухарем.  Їду  нам  з  Тореадором  готує.  Так  що,  ЛЮДИ,  не  здумайте  дивитися  йому  у  очі!  Я  проти!  Я  опікун  Тореадора.  Мені  конкуренти  не  потрібні!

Позбавлення  він  бачив?  Це  коли?  Ймовірно,  коли  я  у  нього  з  миски  ковбасу  поцупив?  Ось  жаднюга!  А  сам  то,  сам  у  мене  гумового  мишеняти  з  дуру  з'їв.  Господиню  трохи  удар  не  вхопив.  У  ветеринарній  клініці  такий  шум-гам  влаштувала,  що  навіть  стаття  у  газеті  була,  а  у  інтернеті  форум  був  про  це  створений.  Там  між  іншим  є  фан-клуб  Тореадора.  А  про  мене  ні  слова,  ні  півслова!  Я  ж  кіт  сибірської  блакитної  крові!  У  мене  нащадки  теж  стоять  у  доларах.  Так  що  я  не  дарма  рибу  і  сметану  їм!

Це  добре,  що  ЛЮДИ  не  чують  думки  тварин,  птахів  і  інших  своїх  молодших  братів.  Якби  вони  хоч  раз  це  змогли  пізнати,  то  менше  стали  б  нас  любити.  Адже  ми  ще  ті  ледарі  і  егоїсти.  Я?  Ось  я  найбільший  егоїст  і  пишаюся  цим.  Тому  хочу  жити  вічно  і  бути  опікуном  Тореадора!

Ось  уявіть,  що  ЛЮДИ  стали  чути  наші  думки...  і  що  тоді?  Закрили  б  свої  двері,  холодильники  і  перестали  б  нас  любити.  Мене  так  вже  точно.  Я  адже  постійно  милуюся  кішками  і  жінками.  Те  що  я  про  них  думаю,  повалило  б  мою  господиню  у  шок  і  навіть  вбило.  А  те  про  що  думає  Тореадор,  вбило  б  усю  планету  Земля.

Ну  я  теж  у  багато  речей  вірю.  Особливо  мені  подобається,  що  наша  господиня  нас  любить,  а  ми  її  так  любимо  і  просто  готові  усю  облизати...  я?  Ну  я  давно  їй  у  тапки  диверсії  не  роблю.  Тореадор?  Ось  цей  шахрай  і  зараз  намагається  їй  під  подушку  кісточку  покласти.  Переживає,  щоб  не  голодувала...  а  взагалі-то  він  пес  добрий  і  надійний.

Хочу  жити  вічно  і  бути  опікуном  Тореадора!


16.12.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2018
автор: Pismonosiza