Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778316
На спогад перетворюється казка,
розтануть із снігами дерева,
світ чорно-білий раптом зникне
і почорнілою залишиться земля.
Іще побути їй під снігом,
укривати ковдрою із пуху ліс,
дороги, парки і провулки,
нафарбувати в біле гілок-кіс.
Машини вкрити, де можливо,
та різні смайлики намалювати,
так вони дивляться грайливо,
що із всіх поверхів видати.
Зима іще гуляє вулицями,
ялинки прикрашає і дахи,
і їй ще трохи бути з нами,
щоб зустрічати дні весни.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779574
10.02.2018.
Фотографії Ігоря Винниченка.
“Небавом ця казка буде лише спогадом...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10208625980766514&set=pcb.10208625985406630&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2018
автор: Светлана Борщ