Після дощу настане погожа днина,
після війни прийде мир в Україну.
Це ще буде неодмінно колись,
поки ж на Cході бої не вляглись.
А поки мати чекає на сина,
Бога молить, щоб уберіг дитину,
бо там на нього чатує смерть--
І під ногами мами щезає твердь.
Шукає мати в очах розуміння,
та погляд ловить людей збайдужіння,
душу палить гул ресторанів і барів--
її ж дитина рахує снарядів удари.
Мати дивиться на оте божевілля
й слова не зронить: слова тут безсиллі,
бо біль один треба ділити на всіх,
й убивча війна – це не час для утіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777677
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.02.2018
автор: Valentyna_S