Він часто каже собі: – "Я пустий в середині як труба",
Нічогісінького за душою, мій внутрішній світ – діра.
Я не прагну чогось кращого, навіщо, якщо можна прожити й так,
Я вигадав собі депресію, як виправдання перед власним я.
Я звільнився з роботи просто так, без причини,
Набрехав собі, що хворий, але це - ознака бісовщини,
Бо біс вселився від того, що байдуже на все.
Мене болить душа, грезе совість – Хтось, врятуйте мене!
Але це брехня, нічого не болить не грезе, на це я не здатний,
Все що я можу – це жалітись на все, заберіть мене в армію і тут не придатний.
Я воюю з собою чотири роки, кажу розвивайся, іди дальше, не стій.
Але кожного разу дізнаюсь я лінивий,боягуз, брехло і плаксій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: Evnion