Ми зустрілись в далекій юності.
Я- вже підліток, ти- штубачок.
Принесла мені кухлик свіжості
В той осінній гарячий деньок.
Доля звела обох через роки.
Як троянда п'янка розцвіла.
Я побачив тебе карооку
І в душі задзвеніла весна.
Віднайшов призабуту стежинку,
Повернувся в наш сонячний край.
Розтопилась у серці льодинка.
Поцілуй ти мене, приласкай.
Я до серця твого доторкнувся,
Розпалив незгасимий вогонь.
Нам чаруючий світ прихилився
На всі роки до вицвілих скронь.
Я літаю на крилах кохання,
Я купаюсь у ласці твоїй.
Засвітились небесним сіянням
Усі свята і будні земні.
Наші діти- то віти ласкаві,
А онуки – кущів щедрих ряд,
Правнучата – троянди яскраві.
В сяйві щастя зростає наш сад.
Щиро дякую, кухлик – провидцю,
Спільну долю колись передрік,
Вдарував нам кохання криницю,
Благодатну і щедру повік.
Цей дарунок, таємний спочатку,
Лиш зірки знають правду святу.
Все розкажуть далеким нащадкам
Про любов на Землі неземну.
2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2018
автор: Юрій Прозрівший