Чи пам'ятаєте Ви? Голодні роки.
Коли люди вмирали,немов "убогі скоти".
А тепер вже жирують ситі животи.
Мажорам не зрозуміти голодні роти.
Вони розбавлені долею,їх душа кам'яна!
І не знають вони істинного щастя.
Краще бути убогим і голодним з іскрою в душі.
Ніж багатим з каменем у серці.
Наші предки вмирали через жорстоку владу,
а тепер люди вмирають через шмаль і водку.
Життя коротке...задумайтесь люди.
Не встигнеш оглянутись як прийде смерть з косою.
І запитає - Чи був ти доброю душою?
Чи ділився ти з бідним хлібом і водою?
Тоді ти зрозумієш, що твоє життя було морально бідне та убоге,
і не залишив ти після себе зовсім нічого!
Страшно...ох як страшно бідним бути.
Нікому б не бажав справжній голод відчути!
Коли ти хочеш не багато,лише кусочок булки.
А люди тебе не замічають,як від сигарет окурки.
Коли немає сили шукати кращого життя.
Ти руку простягаєш у пошуках добра!
І не потрібно багато,лише щоб чиясь рука
простягнулась й віддала трішки тепла.
Та люди жорстокі, вони не бачать бідняка
в якого крім коробки іншого житла нема.
І звичною всім стала картина проста.
Коли у центрі міста сидить бабуся стара,
коли по підвалам тиняється дитяча басота.
А крутим мажорам до них діла нема.
Такі люди не знають, що таке біда.
Лише думають про достаток свого живота...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777895
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 19.02.2018
автор: Romario_77