***

Народе  мій,  досить  спати!
Пора  пробудитись,  вставати,
Вже  досить  тихенько  вмирати,
Бо  діти  й  онуки  чекають  від  вас,
Яке  буде  життя  після  нас.
В  якій  країні  будуть  жити  вони,
У  бідній,  нещасній,  Боже  борони,
А  ви  спите  й  чекаєте,  на  кого?
І  не  робите  висновки  з  того  усього,
Що  відбувається  під  носом  у  вас,
Що  з  якого  боку  отримаєте  ви  ляпас,
Тарифи  піднімуть  на  газ  і  без  нас,
Хто  ми  такі,  щоб  запитати  в  нас
Чи  живемо  ми,  чи  вмираємо?
Чи  лікуємось,  чи  конаємо?
Немає  діла  до  нас  нікому,
Вони  поставили  вже  крапку  й  кому,  
на  нас,  на  людях,  чесних  простих,
Отих  роботяг,  що  утримують  їх,
Щоб  тільки  для  них  були  Гаваї,  Мальдіви,
А  ми  просимо  у  Божої  Діви,
Щоб  допомогла  вийти  із  скрути,
Щоб  сини  не  йшли  на  війну,  у  рекрути,
Щоб  Європейською  стала  держава,  
Щоб  вічно  звучало:  "Слава  Україні,  Героям  слава!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777917
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 19.02.2018
автор: Фея