Великий піст чи Великодній піст,
У цей сорокаденний час суворий
Не так важливо хто що коли їсть,
Як те чи молиться і чи добро він творить.
Бо піст тілесний без духовного - пусте,
Вони поєднуватись мусять гармонійно,
Бо коли сердитися ви чи сваритесь,
Пліткуєте про когось ще постійно,
То це великий-привеликий гріх
Й тоді, як не вживаєте скоромне.
І хочете, щоб Бог вам допоміг?
Та ви ж поводитеся геть не благородно.
Проводити сім тижнів оцих слід
У добрих справах та молитвах ревних,
То й порятує нас усіх від бід
Всевишній, як попросимо прощення
У близьких, рідних, навіть у чужих,
У того й перед ким не завинили,
Може й простить Господь тяжкий нам гріх.
Набратися терпіння треба й сили,
Спуститися на землю із Небес,
Приборкати усім свою гординю,
То, може й збудеться одне хоч із чудес -
Умиротворення до нас таки прилине.
Спокій поселить у душі нам Бог
І легше стане всім від розуміння,
Що люблять нас і що чекає хтось,
Що чисту маєм совість та сумління.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778055
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський