Прости, милий Боже, провини щоденні,
Прости світ спокус за буденні гріхи,
Мірило любові у душі злиденні,
Неси у законах, і віри, й мольби.
Прощення просили у Тебе, наш Боже,
В думках на Голгофу готові іти,
А що у ділах?- Знову гріх... а негоже,
Самому Тобі тяжкий хрест наш нести.
Він наш а не Твій, та на нім і розпяли,
У заздрощах, Боже, життя живемо,
У зрадженій вірі ми душі продали,
Куди ж милий Боже тепер ідемо?
Лиш біль та розрухи, і війни- облуди,
Байдужість та зрада- степами хрести,
До Бога, молю, навернітеся люди,
Щоб хрест наш із ним на Голгофу нести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2018
автор: Леся Утриско