Бувай – а я спішу в нікуди !
Судилися мені буденні і сумні
Без тебе нові дні –
Я звикну, будь що буде !
Бувай ! А смуток – через край !
А варто : отак життя – на карту ?
Найтяжчі ці хвилини старту
Від тебе ! Що ж – бувай !
Бувай ! Думки мої пречисті,
А ніч спада на плечі…
Ти пам`ятай цей вечір
І дощ в чужому місті.
Бувай ! Нічого вже між нами,
Лиш цигарковий дим.
А я сп`яніла ним,
Що не прийду до тями.
Бувай ! В тролейбуснім вікні
Зникає рідне дуже.
І так мені байдуже,
Так все одно мені,
Куди поїду, знай !
Минулого не зви :
Ми будем вже “на Ви”…
Пора обом ! Бувай !
© Оксана Осовська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2018
автор: Оксана Осовська