Тисячу невидимих кроків
було зроблено, отче, до Вас.
Мабуть, вже більше трьох років
моє серце молило за Вас.
Скільки було продумано,
пролито в темноті сльоз,
сотні "Вибачте!" сказано,
та ублагано чесних мощ.
Бачите, як виглядаю?
Гляньте, що я люблю,
і все, що на світі знаю,
що вмію, і що роблю...
Все, чим в житті цікавлюсь,
як вірю, і як молюсь,
чому вибачаю і вибачаюсь,
причина, чому борюсь.
Чому я на цій роботі,
на школі гасаю в неділю,
маю палаючі очі,
та у Господа Бога вірю.
Чому я танцюю в метро,
накручую довге волосся,
купила блакитне пальто,
і люблю презелені рощі.
Гляньте на десяток портретів:
таємний художник - то я.
з самого початку, ще й вчора, -
все малювала я Вам.
Чому я щоранку на службі,
звикла купувати єлей,
чому зберігаю я дружбу,
стараюсь любити дітей.
Чому я така жіночна,
вчуся говорити смиренно,
не маю мрії про дочку
та живу так гаряче й натхненно?
Все це та тисячу інших чому,
які не пишу, бо буде Вам скучно
знаходять єдине-єдине тому..
тому що є Ви - шепчу я беззвучно.
Господь запалив Вас,
поставив всім людям на втіху,
Сонце Ви ясне для нас,
хай буде так завжди і довіку.
А я, я чекала на Вас, любий отче.
Стояла, там мед був і кілька людей.
прекрасний був день, веселилося сонце,
але час прийшов: мала йти до дітей.
Ви були в келії, дорогий отче.
Ви думали, я вже пішла...
Я була поруч, де Ваше віконце.
Чесно, згодом була трошки сумна.
О, прекрасний поважний наш отче..
хай Бог Вас благословить
і допоможе мені найближчої ночі
повагу та віру до вас відновить.
---
О, отче, бачила Вас я сьогодні!
І думка про те, що ви дійсно такий:
люблячий батько з добром надприроднім, -
вселяє у мене той спокій п'янкий.
24.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778167
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.02.2018
автор: Доценко Анна